Метою проекту є створеннянаціональної астрономічної віртуальної обсерваторії на основі сучасних ІТ- технологій, що передбачає організацію широкого онлайн доступу українських і іноземних вчених до об’єднаної бази даних офифрованих унікальних астронегативів українських астрономічних установ, отриманих у період від кінця ХІХ ст. до початку ХХІ ст., і бази даних спектрів зір, у т.ч. Сонця, галактик та інших об’єктів Всесвіту в різних ділянках електромагнітних довжин хвиль, насамперед оптичному, радіо і гама- діапазонах, отриманих в установах України переважно в другій половині ХХ ст. Створення національної астрономічної віртуальної обсерваторії передбачає в перспективі її входження до Міжнародного альянсувіртуальних обсерваторій.

Проект за постановкою задач не має аналогів в Україні.

Досягнення мети проекти – створеннянаціональної астрономічної віртуальної обсерваторії на основі сучасних інформаційних технологій та національних інформаційних ресурсів, як інструмент видобутку наукових даних, дозволить зберегти наукові надбання української астрономії більше, ніж за 100 років; зробити унікальні архіви астрономічних установ України не лише доступними для досліджень віддаленому користувачу, а і об’єднати їх в єдину національну мережу засобами UkrVO.

Особливістю проекту української UkrVO є те, що в світі немає країн, які б мали єдину систему віддаленого керування оцифрованими скляними архівами країни та пошуку за їх допомогою нової наукової інформації. Важливо також, що вперше будуть об’днані астроінформаційні ресурси українських обсерваторій, які стануть доступними як українській, так і міжнародній астрономічній спільноті.

Серед інших завдань для досягнення мети проекту:

–створення гомогенних електронних архівів астроінформаційних ресурсів на основі обробки астронегативів (астрофотографічні платівки), спектрів об’єктів Всесвіту та іншої збереженої інформації в архівах (склотеках) установ, що являють цілком розрізнені гетерогенні бази даних .

– створення системи онлайн-доступу до цих інформаційних ресурсів, механізмів пошуку, візуалізації та верифікації, а також аналізу астрономічних даних з використанням найновіших технологій організації пошуку науково-значущих даних та міжнародних стандартів інтероперабельності для наукових та освітянських програм;

– адаптація технологічних можливостей організації розподіленого запиту до баз астрономічних даних, які складають структуру національної астрономічної віртуальної обсерваторії на основі GRID-технологій, що вже запроваджені в ГАО НАН України.

Поставлені в проекті завдання дозволять удосконалити і впровадити відповідне програмне забезпечення підтримки віртуальної обсерваторії, організувати оцифрування понад 100 тис. астронегативів та започаткувати портал національної астрономічної віртуальної обсерваторії України. В червні 2009 року, під час проведення в ГАО НАН України Міжнародної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка Є.П. Федорова, відбудеться загальноукраїнська нарада за участі представників всіх астрономічних установ України з першочергових завдань створення національної астрономічної віртуальної обсерваторії.

Ідея створення астрономічних віртуальних обсерваторій (UkrVO) виникла в 1990-роках у зв’язку з тим, що упродовж ХХ століття в багатьох обсерваторіях світу накопичився величезний обсяг астроінформації за результатами фотографічних та спектральних досліджень небесних об’єктів за допомогою оптичних телескопів, так і отриманих в радіо, гамма, рентгенівському, ІЧ- та УФ- діапазонах довжин хвиль за допомогою наземних і космічних телескопів. Для астрономії не існує застарілої інформації, тому реалізація ідеї UkrVO та адаптація накопиченого матеріалу до сучасних вимог зберігання і обробки інформації постала на часі, а для управління, аналізу та використання мульти-терабайтних баз даних було розроблено і розробляються нові підходи, які фундаментально змінюють характер астрономічних досліджень.

Концепція астрономічної віртуальної обсерваторії містить у собі об’єднання наявних ресурсів інтеропераційних астрономічних даних різноманітних установ на національному і міжнародному рівнях (у вигляді архівів астрофотонегативів (скляні платівки) безпосередніх зображень ділянок неба і окремих небесних об’єктів, спектрів небесних об’єктів, каталогів, баз даних тощо); зручну уніфіковану інтерактивну пошукову систему доступу до цих даних; пакети прикладних програм для обробки даних і проведення астрономічних досліджень. Зауважимо, що усталений термін «віртуальна обсерваторія» вживається тут, щоб підкреслити те, що дослідник оперує результатами астрономічних спостережень у віддаленому доступі як у часі, коли звертається до архівів баз даних, так і у географічному просторі, оскільки відсутня необхідність його присутності безпосередньо біля наземного телескопу або в центрі прийому астроінформації з космічних місій.

Зокрема на багатотисячних астрофотонегативах (скляних платівках), отриманих в різних обсерваторіях світу за допомогою оптичних телескопів накопичено величезний спостережний матеріал, найчастіше необроблений або частково оброблений відповідно до поставлених задач. Така зафіксована інформація про астрономічні події, які вже не відбудуться в силу безповоротності часу, має унікальне значення для таких напрямів сучасної астрономії як пошук і перевідкриття комет, уточнення орбіт та відкриття астероїдів, у т.ч. тих, котрі можуть становити загрозу Землі, дослідження змінних зір, нових і наднових зір, активних ядер галактик, пошук оптичних джерел у напрямку гамма-спалахів, дослідження Сонця тощо. Іншим потужним астроінформаційним ресурсом слугують результати спектральних спостережень небесних об’єктів, що зберігаються у вигляді відповідних баз даних, зокрема це результати, отримані в широкому діапазоні довжин хвиль електромагнітного випромінювання.

Реалізація концепції UkrVO у провідних астрономічних країнах світу, виробка правил сертифікації формату баз даних і сумісних протоколів доступу призвела до створення Міжнародного альянсу астрономічних віртуальних обсерваторій (International Virtual Observatory Alliance). До IVOA на сьогодні увійшли такі країни як Австралія, Великобританія, Вірменія, Індія, Іспанія, Італія, Канада, Китай, Німеччина, Південна Корея, Росія, США, Угорщина, Франція, Японія, та об’єднана Європейська Віртуальна Обсерваторія. Зазначимо, що створення Міжнародної астрономічної віртуальної обсерваторії є одним із найважливіших проектів астрономічної спільноти.

Детальніше >>>

Охарактеризуємо коротко наявні архівні ресурси, розроблене програмне забезпечення, наявну ІТ-підтримку дослідження та вирішені завдання UkrVO. Ця характеристика дає уявлення про необхідність та достатність потенціалу UkrVO України у складі IVOA.

Україна – велика астрономічна і космічна країна світу, де проводяться фахові та аматорські спостережні і теоретичні дослідження об’єктів Всесвіту за допомогою наземних і космічних телескопів, діють близько 20 астрономічних установ, у тому числі освітянські, що готують фахівців з астрономії і фізики космосу.

Детальніше >>>

Найбільшу цінність для астрономів України і міжнародної астрономічної спільноти має інформація, яка зберігається на багатотисячних астрофотонегативах (скляних платівках), отриманих в різних обсерваторіях України за більше, ніж 100 років (від кінця ХІХ сторіччя до початку ХХІ сторіччя) досліджень. А саме, в Києві – Астрономічній обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (від 1890-х років) та ГАО НАН України (від 1940-х років), у Львові – Астрономічній обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка (від кінця 1930-років), у Харкові –НДІ астрономії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (від початку 1900-х років) і Радіоастрономічному інституті НАН України (від 1950-х років), в Одесі – Астрономічній обсерваторії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (від кінця ХІХ ст.), у Миколаєві – Миколаївської астрономічної обсерваторії МОН України (від початку ХХ ст.), у АР Крим – Кримській астрофізичній обсерваторії МОН України (від 1945 р.) та ін. Всі ці установи є майбутніми членами Національної астрономічної віртуальної обсерваторії України.

У цих архівах (астрофотонегативи, каталоги, спектри, бази даних) зібрано спостережний матеріал, найчастіше необроблений або частково оброблений відповідно до поставлених задач, що має унікальне значення для подальшого розвитку фізики небесних тіл Сонячної системи і позасонячних планет; уточнення орбіт та відкриття астероїдів, у т.ч. тих, котрі можуть становити загрозу Землі; дослідження змінних зір, нових і наднових та інших типів зір, у т.ч. подвійних зоряних систем; досліджень Сонця; кінематики і динаміки галактик; фізики активних ядер галактик, пошуку оптичних джерел у напрямі гамма-спалахів, постановки задач чисельного моделювання еволюції небесних об’єктів Всесвіту тощо.

Неоцифровані скляні бібліотеки обсерваторій України становлять собою важкодосяжне сховище великого обсягу астрономічних даних, найчастіше оброблених на кілька відсотків від їх справжніх можливостей. За підрахунками групи Цвєткових (WFPDB- архів ширококутних скляних архівів www.skyarchive.org) скляні архіви тільки трьох українських обсерваторій (виключаючи ГАО) — Кримської, Одеської та Миколаївської — налічуютьбіля 100 тис. негативів, і це тільки ширококутні платівки до яких не входять спектральні та інші спостереження. За нашими даними дві університетські обсерваторії — Львівського і Київського університетів — також налічуютьбіля 30 тис. платівок, ще не включених в WFPDB і взагалі не впорядкованих. Потрібно відмітити, що платівки цих університетів мають своїм початком 1890-ті роки, що робить їх важливість неоціненною для астрономічних досліджень. Унікальною колекцією астронегативів є третя в світі склотека Астрономічної обсерваторії Одеського університету, що має статус «національного надбання» і налічує близько 100 тис. платівок.

Виконувати пошук інформаціїї навіть в окремому скляному архіві завдання майже неможливе з точки зору відсутності його впорядкованості, наочності, можливості застосування алгоритмів пошуку, затрат часу, продуктивності, старіння носіїв, фізичної втрати інформації і т.п. Що ж до сумісного використання багатьох архівів, топроблема розв'язання не має взагалі,якщо зважати ще й на їх фізичну віддаленість. Оцифровані архіви астрономічних негативів позбавлені всіх цих недоліків і дозволяють отримати інформацію в повному обсязі, по сукупності архівів і в кінцеві проміжки часу. Завдання їх оцифрування, навіть тільки у межах згаданих вище установ, не матиме розв'язання без створення електронних баз даних цих архівів і розробленої на їх основі системи доступу до наукової інформації (програмного забезпечення).

В Головнії астрономічнії обсерваторії НАН України колекція астрономічних платівок нараховує близько 85 000 платівок, отриманих для різних астрономічних проектів, починаючи з 1949 р.). Близько 26 000 платівок – це прямі знімки ділянок північного неба. Гранична зоряна величина для більшості платівок складає 14^m.0 16^m.0.

Значний об’єм інформації, яку містить у собі архів платівок ГАО НАНУ, його часткове упорядкування та відсутність єдиної систематизації не давало можливості швидкого пошуку потрібних площадок і не дозволяло оперативно користуватися цією інформацією в цілому. На момент, коли майже повністю було припинено фотографічні спостереження, настала нагальна потреба зберегти, упорядкувати та систематизувати усю інформацію, яку зібрано у ГАО майже за 60 років спостережень на усіх телескопах. Таку роботу було розпочато у 2000 році з розміщення, упорядкування їх по областях неба та перенесення їх номерів на коробки, що полегшило в подальшому пошукплатівок. Було проаналізовано склад колекції платівок: на яких інструментах, для яких задач і з використанням яких методів вони були отримані. Було розроблено методику та формати для перенесення інформації з журналів спостережень на електронні носії.

Електронні архіви спостережень включені до бази даних ГАО НАНУ DBGPА V2.0. і до світової бази даних ширококутних астрономічних скляних архівів WFPDB.

В інших астрономічних установах України така робота розгортається, у т.ч. потребує паспортизації, сертифікації та оцифрування для подальшого включення до бази даних UkrVO України. Наприклад, в архіві Астрономічної обсерваторії Одеського університету є близько 100 тис. платівок за спостереженнями від 1909 р. – 20 тис. найдавніших, включаючи колекцію Симеїзької обсерваторії, і 80 тис., отриманих в Одесі в с. Маяки, починаючи з 1957 р. Більшу частину колекцій складають прямі знімки в фотографічних променях. В базі даних Кримської астрофізичної обсерваторії (КрАО) фотографічний архів ширококутових платівок зберігається в форматі «dBASE III+» і представляє фотографічні спостереження зір до 12^m -14^m в фотовізуальних променях і до 16^m-18^m в фотографічних променях, виконаних у 1938-1948 рр., 1948-1965 рр. і 1984 р. Ця інформація включена у глобальный каталог.

Потужним астроінформаційним ресурсом України іншого типу слугують результати спектральних спостережень небесних об’єктів, як у Сонячній системі, так і позагалактичних джерел, зокрема отриманих в радіодіапазоні за допомогоюрадіотелескопів УТР-2 в декаметровому діапазоні довжин хвиль і РТ-22 в сантиметровому діапазоні довжин хвиль, які зберігаються в Радіоастрономічному інституті НАН України та Кримській астрофізичній обсерваторії. Ця інформація, як і каталог позагалактичних радіо джерел, зберігається у вигляді таблиць і графічних спектрів, у текстовому форматі та у вигляді первинних в двійкових даних. Дані цих спостережень потребують стандартизації згідно вимог міжнародної астрономічної обсерваторії. Така сама оцінка стосується архівів Кримської астрофізичної обсерваторії щодо спектральних спостережень зір і галактик в оптичному і гама діапазонах. Особливу цінність становлять спектральні спостереження Сонця, які ше не представлені взагалі в форматі віртуальної обсерваторії.

Українські астрономи брали і беруть активну участь у складанні каталогів небесних об’єктів різного призначення, зокрема каталог FONAK (2 млн. зір північної півкулі), каталог зір з великими власними рухами, каталог триплетів галактик, каталог галактик, що видимі з ребра. Такожз 1989 р. в центрі аналізу ЛЛС-спостережень ГАО НАН України проводяться щорічні (глобальні) визначення параметрів обертання Землі, координат і швидкостей змін координат станцій спостережень, параметрів орбіт супутників, які спостерігались. Результати аналізу з абревіатурою GAOUA регулярно відсилаються в IERS (Центр даних у Страсбурзі, див. п.1.12.1 «Французька віртуальна обсерваторія»). У подальшому доступ до даних цих та інших каталогів астрономічних даних стане можливим в рамках української віртуальної обсерваторії

На базі створеного в ГАО НАН України програмного пакету DBGPA V2.0 і бази даних астронегативів розроблено програмне забезпечення (ПЗ), яке забезпечує будь-якому віддаленому користувачу доступ до сукупних даних архіву через пошуковий інтерфейс, який дозволяє організувати пошук в різних режимах через гнучкий механізм формування запитів. Редакторський інтерфейс забезпечує доступ до архіву групі редакторів і реалізує функції коригування, розширення, верифікації та стандартизації інформації, що заноситься до бази даних. Адміністративний інтерфейс ПЗ забезпечує моніторинг цілісності та непротирічності бази даних у будь який момент, підтримки, копіювання та відновлення даних в оперативному режимі. На базі цього пакету розпочате створення ПЗ для оптимальноїорганізації оцифрування цієї бази даних.

Окрім того, в ГАО НАН України з 2007 р. розвинутокомп’ютерну академічну ГРІД-мережу і працює високопродуктивний обчислювальний GRAPE/GRID кластер.Основним обчислювальним елементом кластеру, що дозволяє мати приблизно 1 Tflops операцій з плаваючою комою для паралельних задач динамічного моделювання еволюції галактик, галактичних ядер та зоряних скупчень, є використання 9-ти Grape6-BLX64 карт. Ця відмінність від інших типових кластерів робить його унікальним кластером в Україні. Крім того всього в світі існує 13 (разом з кластером ГАО) GRAPE кластерів даного типу. Кластер є гомогенним і має 8 обчислювальних вузлів та керуючий вузол. Кожен вузол побудований на основі процесорів Intel Xeon 5130 та на базі серверів HP ML350 G5. Загальна кількість обчислювальних процесорів є 18. Для комунікації використовується мережа на базі гігабіт ethernet та Infiniband DDR 4x. Теоретична продуктивність кластера без Grape карт оцінюється приблизно в 288 GFlops, що залишає його серед найпотужніших обчислювальних кластерів в академічному середовищі України. Кластер ГАО також є частиною Українського академічного GRID сегменту lcg.bitp.kiev.ua/, також на ньому організовано дзеркало міжнародної бази астрономічних жаних ADS.

У 2006 спільними зусиллями Інституту теоретичної фізики НАН України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Швейцарського Центру даних космічної місії INTEGRAL (ISDC) за фінансової підтримки Національного наукового фонду Швейцарії була створена Віртуальна Рентгенівська і Гамма Обсерваторія VIRGO.UA, у 2008 до неї приєдналася ГАО НАН України. Даний комп’ютерний центр відноситься до класу віртуальних обсерваторій і оперує масивами даних спостережень європейських космічних рентгенівських і гамма-телескопів INTEGRAL XMM-Newton і американського Swift.

Отже, наявні ресурси та сучасна ІТ-підтримка реалізації проекту дозволить виконавцям проекту створити ядро національної астрономічної віртуальної обсерваторії на базі ГАО НАН України для подальшого наповнення її архівами даних спостережень з інших установ України

Концептуальний дизайн, широке визначення генерального плану, технічних засобів, менеджмент; ранні підготовчі роботи, включаючи подальший розвиток прототипу UkrVO сервісу.

Визначення операційної/менеджмент структури UkrVO, детальний план втілення; збільшення ефективності існуючих центрів даних, оглядів і обсерваторій; втягування нових спільнот; первісна розробка архівів для головних наземних обсерваторій.

Ядро UkrVO буде побудовано в ГАО НАН України на протязі 2009-2010 рр. з подальшим розширенням структури і включенням до UkrVO баз даних астрономічних обсерваторій класичних університетів України (Київ, Одеса, Харків, Львів, Миколаїв та КрАО). Передбачено продовжувати широкі міжнародні зв’язки з членами IVOA; у т.с. виконання наукових програм засобами UkrVO з 2011 року. Методи та програми, файли-зображення оцифрованих платівок, каталоги об’єктів, опубліковані статті, сервіси та інструменти UkrVO будуть доступні віддаленим користувачам як в Україні (Національне космічне агентство України, астрономічні обсерваторіїми та інститути, освітні заклади), так і міжнародній астрономічній спільноті.

Формування у 2009-2010 рр. спільної державної програми зі створення національної астрономічної віртуальної обсерваторії під егідою НАН України, МОН України та інших зацікавлених установ

Розробка методичних засад системи відтворення астрономічних подій з використанням колекцій платівок астрономічних обсерваторій:

1. Sergeev A.V., Sergeeva T.P. Fast search of the astronomic events in astronomical observatories glass archives // Proc. Intern. Conf. “AstroKazan-2001” 24 - 28 Sept., 2001, - Kazan, Russia. - Kazan State Univ.: Publisher “DAC”, 2001. - P. 320.

2. Sergeev A.V., Sergeeva T.P. The system for quick monitoring of astronomical observatories glass archives // Main principles, aims and purposes Odessa Astronomical Publications. 2001.– V. 14. – pp. 270–272.

3. Сергеев А.В., Сергеева Т.П. Система быстрого поиска астрономических объектов и событий в архивах астрономических пластинок: основные принципы, цели и задачи // Кинем. и физ. небес. тел.. – 2003. - Т.19, N 3, с. 273 - 282.

4. Sergeev A.V., Sergeeva T.P. Flatbed commercial scanners as the tool for the creation of virtual internet-archive of astronomical plates // Astronomical and Astrophysical Transactions, 2003, Vol. 22, pp. 413 – 416.

Використання системи відтворення астрономічних подій для вирішення вибраних наукових задач:

5. Bondar N.I., Sergeeva T.P., Sergeev А.V. A digital method to search for long-term variations in stellar brightness // Astronomical and Astrophysical Transactions, 2003, Vol. 22, pp. 481 – 485.

6. Sergeev A.V., Golovnya V.V., Sergeeva T.P., Pakulyak L.K., Kizyun L.N., Shatokhina S.V. GRB 030329, the review of the sky area in plate archive (1950-1998) // GRB Circular Network, 2170, 1, 2003

7. Sergeeva T., Golovnya V., Sergeev A. MAO NAS of Ukraine Plate Archive: “Observations in the Past” of Minor Planets // Kinematics and physics of celestial bodies, Supp. N 5, 2005, P.577.

8. Shatokhina S., Yizhakevych E. Finding of the observations of external planets’ satellites using Plate Archive. First results.// Kinematics and physics of celestial bodies, Supp. N 5, 2005, P.570.

9. T.P.Sergeeva, V.V.Golovnya, E.M.Yizhakevych S.V.Shatokhina, A.V.Sergeev Observations in the Past of Solar System Bodies with MAO NANU Plate Archives. in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Towards the WFPDB Integration VIRTUAL OBSERVATORY:Plate Content Digitization, Archive Mining and Image Sequence Processing, Sofia, 2006, p. 161-166.

10. Golovin A.; Ayani K; Pavlenko E.P.; Krajci T.; Kuznyetsova Y.; Henden A.; Krushevska V.; Dvorak S.; Sokolovsky K.; Sergeeva T.P.; James R.; Crawford T.; Corp L. SDSS J102146.44+234926.3: New WZ Sge-type dwarf nova. Information Bulletin On Variable Stars, N 5763, Konkoly Observatory Budapest 10 April 2007.

Створення електронних версій інформаційних ресурсів:

1. Sergeeva T.P., Sergeev A.V., Pakulyak L.K., Golovnya V.V. Wide field plate archive of MAO NAS of Ukraine: electronic plate collection // Baltic Astronomy, vol. 13, 2004.

2. Tsvetkov M., Tsvetkova K., Borisova A., Kalaglarski D., Barbieri C., Ramapazzi F., Kroll P., Sergeeva T., Sergeev A., Mink D., Doane A., Samus N. The Pleiades Plate Database: New Updates // Kinematics and physics of celestial bodies, Supp. N 5, 2005, P.567.

3. MAO NAS of Ukraine Plate Archive: Towards the WFPDB Integration. Sergeeva,T.P., Golovnya,V.V., Yizakevych,E.,M, Kizyun,L.N., Pakuliak,L.K., Shatokhina,S., Tsvetkov,M., Tsvetkova,K., Sergeev, A. 2006, in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Virtual Observatory, Plate Content Digitization,Archive Mining, Image Sequence Processing, Proc. of International Workshop (Sofia, Bulgaria), p.124-128.

4. V.V.Golovnya, K.P.Tsvetkova, M.K.Tsvetkov, D.G.Kalaglarsky. TCA Kyiv Wide-Field Plate Catalogues Presented in the WFPDB. in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Towards the WFPDB Integration VIRTUAL OBSERVATORY:Plate Content Digitization, Archive Mining and Image Sequence Processing, Sofia, 2006, p. 143-149.

5. S.V.Shatokhina, E.M.Yizhakevych, T.P.Sergeeva. DLA Kyiv Wide-Field Plate Archives. in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Virtual Observatory, Plate Content Digitization, Archive Mining, Image Sequence Processing, Proc. of International Workshop (Sofia, Bulgaria), p. 155-157.

6. V.V.Golovnya, E.M.Yizhakevych T.P.Sergeeva, K.P.Tsvetkova, M.K.Tsvetkov. DWA Kyiv Wide-Field Plate Catalogues. in the WFPDB. in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Towards the WFPDB Integration VIRTUAL OBSERVATORY:Plate Content Digitization, Archive Mining and Image Sequence Processing, Sofia, 2006, p. 158-160.

Створення системи онлайн-доступу до інформаційних ресурсів

1. Pakulyak L.K. MAO of NANU Glass Archive Database Search and Management Tools //Kinematics and physics of celestial bodies, Suppl., N 5, 2005, P.573.

2. The MAO NASU Plate Archive Database. Current Status and Perspectives.L.Pakuliak, T.P.Sergeeva. 2006, in: M. Tsvetkov, V. Golev, F. Murtagh, & R. Molina (eds.), Virtual Observatory, Plate Content Digitization, Archive Mining, Image Sequence Processing, Proc. of International Workshop (Sofia, Bulgaria), p.129-135.

Математичні методи обробки астроінформації та використання бази даних віртуальних обсерваторій, каталоги небесних об’єктів та стан організації астрономічних досліджень

1. Горобець Ю.І., Кучко А.М., Вавилова І.Б. «Фрактальна геометрія у природознавстві». –К.:Наукова думка, 2008.–232 с.

2. Чеснок Н.Г., Сергеєв С.Г., Вавилова І.Б.Оптична та рентгенівська змінність галактик Сейферта// Кинемат физ. небесн. тел.– 2009. – 25, № 2. – С.150-160.

3. Melnyk O. V., Elyiv A. A., Vavilova I. B. High-order 3D Voronoi tessellation for identifying Isolated galaxies, Pairs and Triplets Accepted to MNRAS. – 2008. http://arxiv.org/abs/0810.5100

4. Melnyk O.V., Vavilova I.B. Dark matter in very poor galaxy groups // Advances in Space Research. –2008.– V.42.–P. 591-595.

5. Pavlenko Ya.V. , Vavilova I.B., Kostiuk T. Astronomy in Ukraine // Organizations & Strategies in Astronomy.–2006.–Springer-Verlag.–V.7.–P.121-146.

6. Melnyk O. V., Elyiv A. A., Vavilova I. B.The Structure of the Local Supercluster of Galaxies Revealed by the Three-Dimensional Voronoi’s Tessellation Method // Kinematics and Physics of Celestial Bodies. – 2006. – 22. – 211-220.

7. Vavilova I.B., Melnik O.V. Voronoi tessellation for galaxy distribution // Маthematics and its Applications. – 2005. – Vol. 55. – P. 203 – 212.

8. Elyiv A., Hnatyk B. Cosmic ray spectrum formation in the ultra-high energy region: the effect of intergalactic magnetic field and expected contribution from individual sources // Kinematics and Physics of Celestial Bodies.–2007.–Vol. 23.–No. 2, P. 83–94.

9. Kislyuk, V.; Yatsenko, A.; Ivanov, G.; Pakuliak, L.; Sergeeva, T. The FON Astrographic Catalogue (FONAC) // VizieR On-line Data Catalog: I/261. Originally published in: Main Astronomical Observatory of National Academy of Science, of Ukraine, 1999.

10. Kovalevsky J., Lindegren L., Perryman M., Hemenway P., Johnston K., Kislyuk V., et al. The HIPPARCOS catalogue as a realisation of the extragalactic reference system// Astron. Astrophys. – 1997. – Vol. 323. – P. 620-633..

11. Golovin A., Price A., Templeton M. et al. Multicolor Observations of ASAS 002511+1217.2 // Information Bulletin on Variable Stars, N 5611, Konkoly Observatory Budapest 2005

12. Vavilova I.B., Yatskiv Ya. S. Astronomy in Ukraine: over¬view of the situation and stra¬tegic planning for 2004-2011 // Кинемат. физ. небесн. тел.–2003. –Т.19. №6.– С.569–573.