eng  укр
конференції
новини
альянс
обговорення
контакти
Міжнародний Альянс Віртуальних Обсерваторій

Наприкінці 1990-х років розпочалася реалізація трьох міжнародних проектів із розвитку сучасних підходів до використання астрономічних даних і створення АВО (Astrogrid (Великобританія), Астрофізична віртуальна обсерваторія (Європа) і Національна віртуальна обсерваторія США). Оскільки завдання і вирішувані проблеми виявилися однаковими (стандарти даних та інтерфейсів, програмне забезпечення тощо), постала необхідність визначити загальні цілі і виробити спільні шляхи для створення АВО з глобальними можливостями. Ідея об'єднати зусилля національних проектів і створити міжнародну АВО обговорювалася на XXIV Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (Манчестер, серпень 2000), а вже в червні 2002 року на конференції в Гаршінгу (ФРН) було створено Міжнародний альянс астрономічних віртуальних обсерваторій IVOA, що взаємодіють і узгоджують рішення на регулярній основі. На початок 2009 року в Альянсі беруть участь (в алфавітному порядку):

ArVO (Вірменська Віртуальна Обсерваторія),

Astrogrid (Віртуальна Обсерваторія Великобританії),

AUS-VO (Австралійська Віртуальна Обсерваторія),

AVO (Астрофізична Віртуальна Обсерваторія),

CHINA-VO (Китайська Віртуальна Обсерваторія),

CVO (Канадська Віртуальна Обсерваторія),

EURO-VO (Європейська Віртуальна Обсерваторія),

GAVO (Німецька Астрофізична Віртуальна Обсерваторія),

HVO (Угорська Віртуальна Обсерваторія),

IVO (Італійська Віртуальна Обсерваторія),

JVO (Японська Віртуальна Обсерваторія),

KVO (Корейська Віртуальна Обсерваторія),

NVO (Національна Віртуальна Обсерваторія Сполучених Штатів Америки),

RVO (Російська Віртуальна Обсерваторія),

SVO (Іспанська Віртуальна Обсерваторія),

VO India (Віртуальна Обсерваторія Індії),

Vo-France (Французька Віртуальна Обсерваторія).

Основна мета IVOA– міжнародна координація співпраці для розвитку і використання інструментарію, ІТ-систем і організаційних структур, потрібних для повноцінного використання астрономічних архівів, інтегрованих у АВО. IVOA визначає і регулярно оновлює так звану «дорожню карту розвитку» інфраструктури, що необхідна для сумісності національних АВО, наприклад відкритість ресурсів, моделі даних, протоколи доступу до даних, мережі і мережеві послуги, безпека, семантика, мови запитів, візуалізація даних тощо. Співпраця IVOA відбувається через щорічні міжнародні зустрічі, семінари, телеконференції за різними тематиками. Альянс тісно співпрацює з МАС, зокрема з Комісією № 5. Необхідними умовами для членства в альянсі є:

  • 1. Створення і подальший розвиток АВО на національному рівні; у т.ч. прийняття рішення про організаційні засади національної астрономічної віртуальної обсерваторії на державному рівні.
  • 2. Підтримка цілком відкритого обміну технічними засобами та сумісне і відкрите використання програмного забезпечення;
  • 3. Участь у визначенні і оцінці стандартів АВО і протоколів.
  • 4. Підтримка відкритого доступу до астрономічних даних та інформаційних ресурсів на національному/міжнародному рівні;
  • 5. Реєстрація даних та інформаційних послуг у такий спосіб, щоб вони могли бути виявлені і використані АВО.

Національна Віртуальна Обсерваторія США.

Національна Віртуальна Обсерваторія США була заснована на початку 1990-х років як всехвильовий архів баз даних різних місій NASA для забезпечення тісного зв’язку між даними, їхніми характеристиками та способом використання. В квітні 1999 р., концепція «National Virtual Observatory» обговорювалася на зустрічі “Decadal Survey Panel on Theory, Computation, and Data Discovery”. За наступних два роки, на серії семінарів і конференцій була остаточно розроблена концепція НВО. В вересні 2001 р. Національний науковий фонд та фонд Інформаційних технологій виділили кошти для 17-організацій для будівництва інфраструктури АВО під головуванням Alex Szalay (JHU) та Paul Messina (Caltech). Перші проекти – НВО США, Астрофізична Віртуальна Обсерваторія та Європейська Віртуальна Обсерваторія – були представлені в січні 2003.

Національна американська академія наук у своєму огляді «Astronomy and Astrophysics in the New Millennium» розмістила проект АВО як перший за пріоритетами серед малих проектів (біля 100 млн. доларів на 10 років). Проект НВО США фінансується National Science Foundation's Information Technology Research Program під кооперацією угоди AST-0122449 з The Johns Hopkins University. «Автомобіль складний під капотом, але ним легко керувати» – таким є американське бачення АВО. На думку американських вчених, АВО повинна відповідати таким головним вимогам, впровадження яких означає її працездатність і економію коштів при плануванні подальших спостережень за допомогою наземних і космічних телескопів:

- стандартний доступ до великих астрономічних даних, отриманих у широкому діапазоні довжин хвиль, до спостережної техніки і спеціальним сервісам доступу до всіх типів астрономічних даних – каталогів, зображень, спектрів; стандартів для метадат, форматів даних, мов запиту;

- наявність механізмів для об’єднання масивів, даних розподілу, даних з різних типів інструментів (зображення, спектри, каталоги, чисельні методи) та механізмів для публікування масивів даних, включаючи контроль якості і посилання на інші публікації та літературу.

Важливо відмітити, що бюджет НВО США передбачає кошти не тільки на вирішення задач об’єднання астроінформаційних архівів установ, розробку інструментарію і ПЗ, комп’ютерне забезпечення, а і на демонстрації працездатності АВО та рекламу, гранти для молодих науковців і аспірантів та на широку пропаганду наукових знань і розвиток освіти.

Веб-сторінка: >>>


Європейська Віртуальна Обсерваторія.

Європейська Віртуальна Обсерваторія (ЄВО) впроваджує в дію стандарти АВО в Європі. Її мета – технологічне збільшення кількості користувачів та зручне надання ресурсів АВО, побудова інфраструктури та підтримка її для використання науковою спільнотою. В організації ЄВО є три взаємозв’язані структури:

1. EURO-VO Data Centre Alliance (DCA) – альянс європейських центрів даних, які надають даніЄВО,запроваджують фізичне зберігання та обчислювальні ресурси для тих, хто користується даними та звертається до ЄВО.

2. EURO-VO Facility Centre (VOFC) забезпечує ЄВО центральною реєстрацією ресурсів, стандартизацією та механізмом сертифікації, а також здійснює загальну підтримку розробку технологій АВО та їх розповсюдження. Крім того, ця структура підтримує наукові програми, що використовують технології та ресурси АВО.

3. EURO-VO Technology Centre (VOTC) координує дослідження та розробку проектів для просування технологій АВО на ІТ-ринку, систем та інструментарію для забезпечення наукових та загальних потреб.

Через членство в DCA, національна спільнота кураторів даних та провайдерів сервісу даних сприяє розповсюдженню стандартів АВО, запозиченню передового досвіду постачання даних, об’єднанню операційних засобів дляінструментів та систем АВО. Кошти для роботи DCA були виділені Європейською спільнотою у рамках FP6 і FP7. Цілі DCA сформульовано у 6 тезисах, так званих робочих пакетах:

1. Координація національних АВО з Європейською, здійснення організації Европейської мережі центрів даних, а саме нагляд за проектом від імені всіх партнерів, координування фінансових та адміністративних питань, Пакет забезпечує зовнішню присутність національного проекту через організацію та підтримку зовнішнього веб-сайту та участі у зустрічах, що організовує Європейська комісія, зокрема GGF (Global Grid Forum - Форум Глобальної ГРІД-мережі).

2. Розповсюдження знань та практичних засад користування технічною структурою АВО. Це робочий пакет, який керується також Францією через CNRS/INSU, розробляєстратегію розвитку DCA на середньо тривалий термін, включаючи наукові аспекти та його присутність в Альянсі.

3. Налагодження зворотного зв’язку у впровадженні виконання стандартів. Це робочий пакет, яким керує Европейське космічне агентство (ESA) та Європейська південна обсерваторія (ESO). WP3-2 забезпечує зворотній зв’язок в структурі ЄВО між центрами даних для передачі нових запитів та потреб центрів даних до VO-TECH та інших технологічних проектів, як і до Альянсу IVOA для забезпечення глобальної можливості взаємодії мереж.

4. Підготовка приєднання спільноти з теоретичної астрономії у АВО. Цим робочим пакетом керує MPG, його метою є розробка додавання теоретичних даних у сервіс ЄВО. Сформована відповідна група експертів з теоретичній астрономії (Theoretical astronomy Expert Group (TEG)).

5. Координація з національними та міжнародними проектами для обчислювальних мереж ГРІД. Метою цього робочого пакету є досягнення узгодженості між АВО та обчислювальними мережевими ресурсами. INAF організує доступ користувачів до обчислювальних мереж через центри даних (зокрема EGEE, DEISA).

6. Допомога центрам даних за межами країн-партнерів, що бажають брати участь в АВО. Цим робочим пакетом керує INTA. Першим його завданням є ідентифікація центрів даних, які зацікавлені у публікації їхніх даних в ВО (за межами партнерських країн).

Центр обслуговування VOFC забезпечує «громадське обличчя» ЄВО. Через велику кількість національних АВО, VOFC підтримує діючі проекти спільноти, семінари і школи та представляє центральну структуру, якадопомагає спільноті вільно примножувати засоби АВО. VOFC також підтримує ЄВО Science Advisory Committee (SAC) для гарантії прийнятного та ефективного наукового керівництва спільнотою провідних досліджень за межами головних проектів АВО. VOFC забезпечує центральний сервіс, – від реєстрації ресурсу в DCA до стандартизації даних та доступу до ЄВО.

Технологічний центр (VOTC) містить сукупність скоординованих технологічних та дослідницьких проектів, що розподілені між організаціями, які є членами центру. Першим проектом під егідою VOTC є проект VO-TECH, який фінансується європейською спільнотоюта має внески з Единбургського, Лестерширського, Кембриджського університетів в Британії, ESO, CNRS таUniversite Luois Pasteur у Франції, та INAF (Італія). Додаткові проекти вноситься до VOTC іншими ограцізаціями центру; одним з прикладів є ESA-VO. VOTC впроваджує механізм координації та поширення технологічних розробок.

Партнерами Європейської Віртуальної Обсерваторії є:

1. ESO - Південна Європейська Обсерваторія,

2. ESA – Європейське Космічне Агентство,

3. INAF – Національний інститут астрофізики, Італія,

4. INSU – Institut National des Sciences de l'Univers, Франція,

5. INTA– Instituto Nacional de Tecnica Aeroespacial, Іспанія,

6. NOVA– Nederlandse Onderzoekschool voor Astronomie, Нідерланди,

7. STFC – Science and Technology Facilities Council, Великобританія,

8. RDS – Rat Deutscher Sternwarten, Німеччина.

ЄВО проекти фінансуються здебільшого Європейською комісією та Європейською спільнотою через AIDA (Astronomical Infrastructure for Data Access) проект. EuroVO-AIDA,проект EuroVO-DCA, програму «Research Infrastructure, Communication Network Development», проект VOTECH тощо.

Веб-сторінка: >>>


Астрогрід.

Астрогрід є консорціумом з семи університетів і лабораторій Великобританії і включає близько 25 наукових співробітників і розробників. Астрогрід також є партнером в європейському проекті «Астрофізична віртуальна обсерваторія» і відповідає в АВО за ГРІД-технології. Зокрема в 2008 році Великобританський Астрогрід представив останню версію настільного комплекту (The AstroGrid Desktop Suite) – вільно-доступного програмного забезпечення, призначеного для надання астрономам всього світу можливість знаходити потрібні їм дані, використовувати, зберігати в стандартах АВО, візуалізовувати та проводити крос-кореляцію між об’єктами різних каталогів, писати та запускати скрипти. Інструменти інших ЄВО-проектів інтегровані з Астрогрід програмним забезпеченням. Комплект програмного забезпечення складається з трьох основних інструментів: VO Desktop, Topcat та AstroGrid Python. Вони можуть бути встановленимияк на персональному комп’ютері, так і працювати на віддаленому сервері через Інтернет (наприклад, виконання запитів, скачування зображень з центру даних або зберігання файлів у VOSpace).

Британська Віртуальна Обсерваторія (Астрогрід) запропонувала три інструменти VO Desktop, Topcat та AstroGrid Python. Всіма ними можна користуватися запускаючи на персональному комп’ютері і відділено через інтернет. Вони дають змогу проводити пошук об’єктів в базах даних за різними критеріями, робити запити, отримувати зображення, спектри, зберігати і продивлятися файли у ВО форматі. Також засоюи Астрогріда дозволяють порівнювати різні каталоги, робити крос-ідентифікацію, використовувати ГРІД для складних обчислень. Отже їх застосування може мати місце в найрізноманітниших галузях астрономії.

Веб-сторінка: >>>


Австралійська Віртуальна Обсерваторія.

Австралійські астрономи почали брати участь в розробці АВО з 2000 р., а у 2002 р. вступили до Альянсу. В 2003 р. вчені з Університету Мельбурну, Англо-Австралійської обсерваторії, CSIRO Національного Австралійського Телескопу та Університету Сіднея започаткували співпрацю з розробки АВО, яка частково фінансується Австралійською дослідницькою радою (Australian Research Council Linkage Infrastructure). Мета проекту – створити національне астроінформаційне середовище, що об'єднує архіви всіх австралійських телескопів і взаємодіє з іншими проектами Альянсу АВО.

Оскільки обсерваторії зберігають дані спостережень в різних форматах, але відповідно до концепції АВО повинні бути описані і надані для користування вуніфікованому для всіх користувачів форматі. Такий стандарт, прийнятий Альянсом АВО в 2002 році, називається VOTable і служить для опису і передачі широкого діапазону астрономічних даних. Внесок австралійської віртуальної обсерваторії в розробку VOTable полягав у створенні необхідних визначень для т.зв. системи світових координат.

Ключовими компонентами проекту стали дані спостережень і результати великомасштабних теоретичних моделювань. У рамках проекту також планується сприяти розвиткові австралійської комп'ютерної і мережевої інфраструктури. Робота ВО базується на регіональному розподілі даних, засобів збереження і комп'ютерних вузлів; на експертизі і виконанні запитів до даних або результатів обробки даних. Важливим елементом АВО Австралії є побудова національної ГРІД-інфраструктура.

Зокрема АВО Австралії налічує такі стандартизовані бази даних:

1. HIPASS каталог: HI Parkes огляд всього неба в радіоліапазоні: огляд в лініях нейтрального водню, 4,300 джерел з ~30 параметрами і 1024-канальним радіоспектром

2. SUMSS каталог: Огляд неба Molonglo Сіднейського університету: огляд в радіоконтинумі на 843 MHz, 107,000 джерел з ~15 параметрами

3. 2dFGRS QSO каталог: 2-градусний огляд червоних зміщень галактик: оптичні спектри >20,000 південих обєктів

4. ATCA архів: Australia Telescope Compact Array архів: 10 років синтезованих радіоспостережень, після 1988, приблизно 1.5 TB чи більш ніж 1,000 окремих спостережуваних проектів. ATCA є доповненням до астрономічних проектів VLT, Gemini, ALMA. Всі дані, старші 18 місяців, є доступними у веб-архіві.

5. MACHO – 113 000 ПЗЗ зображень 8х2048х2048, 8-років спостереження кривих блиску 8 млн. зір у Великій Магеллановій Хмарі та 10 млн зір в балджі

6. SUMSS – огляд всього неба в південній смузі на схиленнях -33° на 843 МГц, чутливість~ 1мЯн, роздільна здатність ~ 43”

7. RAVE –часові архіви пульсарів, Gemini архів.

Розроблено серверний інструментарій візуалізації: 1) клієнт для запуску програмного пакету AIPS++ з віддаленогосерверу (ATNF), 2) ГРІД-сервіс для захоплення розподілених об’ємів, передачі даних до віддалених кластерів із візуалізацією та контролем за процесами.

Австралійські вчені також сформулювали важливі критерії АВО малих країн для участі в міжнародних проектах АВО:

1. Визначення особливої ділянки досліджень у розподілі міжнародної співпраці (наявність унікальних даних, зв’язок оптичних та радіоспостережень, зв’язок астрономів та ІТ спеціалістів тощо).

2. Визначення іноземних партнерів, що отримають найбільшу вигоду від вступу малої країни в Альянс АВО (дані, технічні ресурси), та визначення переваг, які отримає мала країна від вступу в Альянс (партнерство та науковий зв’язок із зовнішнім світом, розвиток власної інфраструктури).

3. Визначити нішу, де країна може реально дати значний внесок у розвиток віртуальних обсерваторій.

Веб-сторінка: >>>


Канадська Віртуальна Обсерваторія.

Канадська Віртуальна Обсерваторія створена на базі Канадського центру астрономічних даних (CADC) і підтримується Національною дослідницькою радою Канади та Канадським космічним агентством. У співробітництві з Німецькою астрофізичною віртуальною обсерваторією й Австралійською віртуальною обсерваторією було створено набір АВО-прототипів, що демонструють пошук, вивчення і доступ до розподілених джерел астрономічних даних різних класів. Центральнароль віддана запитам до досліджуваних баз даних в розумінні доступного наповнення та локалізації ресурсів для наукових проектів у широкому спектральному діапазоні. Розроблена модель збереження такого роду даних і здійснення доступу до них, включаючи безпосередні зображення, спектроскопію й інші класи даних. Розроблені сервіси візуалізації, зокрема SIAP, що працює із високороздільними зображеннями із колекції CADC (~500000 найменувань) в різних діапазонах хвиль (суб-міліметровий, оптичний, УФ). Для роботи з великими наборами даних використовується паралельний кластер з 16 процесорами і 7 терабайтами пам'яті.

Канадський центр астрономічних даних задіяний у багатьох успішних міжнародних проектах. Створений 1986 р. спочатку для роботи з даними, що надходять з Космічного телескопа ім. Габбла, він перетворився на потужний міжнародний центр, де надається доступ до великого обсягу різноманітних спостережних даних. За словами канадських астрономів: «колись ми перекачували дані на свої жорсткі диски, а тепер Канадський центр астрономічних даних є нашим жорстким диском і процесором».

Веб-сторінка: >>>


Французька Віртуальна Обсерваторія.

Французька віртуальна обсерваторія є одним із наймолодшихпроектів Віртуальної Обсерваторії (проект запущений влітку 2003 року). АВО Франції фінансується CHRS і базується переважно на ресурсах Страсбургського центру астрономічних даних (Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg), де розміщена найбагатша колекція астрономічних каталогів і спостережних архівів. В центрі розроблені такі астрономічні сервіси:

1. Aladin Sky Atlas – інтерактивний атлас неба, що дозволяє користувачу візуалізувати цифрові зображення неба чи його певної частини, накладати на них дані з астрономічних каталогів чи з персональних файлів даних та привязувати до об’єктівдані та інформацію із Simbad, NED, і Vizier баз даних. Серія зображень неба складається із STScI Digital Sky Survey (DSS-I and DSS-II), а також з масиву високороздільних зображень (ESO-R і SERC платівок) оцифрованих MAMA-методами в Парижі.

2. AstroGLU – інструмент, що допомагає користувачу локалізовувати базу даних згідно з параметрами пошуку (назва об’єкту, положення на небі тощо).

3. VizieR надає доступ до найбільш повних бібліотек та опублікованих астрономічних каталогів і загальнодоступних таблиць даних. Інструменти запиту дозволяють користувачу вибирати відповідні дані з таблиць згідно з заданими критеріями. Специфічна оптимізація дає змогу VizieR працювати з деякими великими базами даних, такими як Guide Star Catalog чи USNO-A2.

4. SIMBAD (Set of Identifications, Measurements, and Bibliography for Astronomical Data) пов’язує між собою головні дані, забезпечує крос-ідентифікацію, спостережувані вимірювання та бібліографії для небесних позасонячних об’єктів: зір, галактик та протяжних об’єктів в нашій Галактиці. SIMBAD містить інформацію про 3 млн. об’єктів, для яких є близько 8 млн. ідентифікаторів, 3 млн. спостережуваних вимірів і 3 млн. бібліографічних довідок.

Характерною особливістю АВО Франції є активні зв’язки між спільнотами французьких геодезистів та астрономів через два пілотних проекти OCA-GRGS і OP-GRGS. Вони будуються на розробці інструментарію з візуалізації та аналізі програмного забезпечення для геодезичних задач, зокрема таких як параметри орієнтації Землі, рух полюсу, та організації баз даних в АВО-форматі [A first step for the French geodetic and fundamental astronomy virtual observatory . Barache C., Berio P., Bizouard, C. et al.].

Веб-сторінка: >>>


Німецька Астрофізична Віртуальна Обсерваторія.

Німецька астрофізична віртуальна обсерваторія слугує основою для підтримки сучасних астрономічних досліджень у Німеччині, а також формує внесок Німеччини в міжнародну активність по створенню Альянсу АВО. До неї входять німецькі астрономічні установи (Інститут позаземної фізики ім. Макса Планка в Гаршингу, Астрофізичний інститут в Потсдамі, Інститут астрономії та астрофізики, Центр Астрофізики та фізики елементарних частинок імені Кеплера, Ебергард-Карл-університет, Астрономічний центр у Гейдельберзі, Технічний університет Мюнхена), що надають архіви даних і відповідну експертизу, розвивають ідеї і механізми збереження, переміщення, обробки й використовування колекцій архівів, надають сервісну допомогу широкому колу користувачів АВО – від професійних вчених, викладачів і студентів до аматорів астрономії.

Пріоритетом АВО Німеччини є федералізація найважливіших локальних архівів астрономічних даних. Перш за все, архівів рентгенівської космічної місії ROSAT, оптичного огляду неба SDSS, а також результатів теоретичних моделювань консорціуму VIRGO і космічного телескопу для досліджень мікрохвильового випромінюванняPlanck. Існує тісна співрпраця з АВО Великобританії (Астрогрід).

Об'єднання архівів даних у потужну і просту для використання комп'ютерну мережу дозволяє вирішувати задачі адаптації інструментів пошуку даних та наукові задачі, зокрема моделювання темної матерії у великомасштабних структурах Всесвіту, а також гідродинамічні моделювання скупчень галактик, наднових та зоряної еволюції. Такий підхід дозволяє «навести мости» між спостерігачами і теоретиками, представивши результати моделювань і спостережень в об'єднаних моделях.

Фінансову підтримку роботи АВО Німеччини надає Федеральне міністерство науки та освіти.

Веб-сторінка: >>>


Іспанська Віртуальна Обсерваторія.

Іспанська віртуальна обсерваторія офіційно заснована в червні 2004 року. Її мета – забезпечити ефективну координацію серед різних національних ініціатив в структурі віртуальної обсерваторії. Проект фінансується Міністерством освіти і науки через національний план розвитку астрономії і астрофізики (AYA2004-00253). Цей проект є продовженням проекту “Розвиток і обслуговування системи доступу до баз даних космічних астрономічних місій», схваленого в 2001 році. Основними напрямками роботи АВО Іспанії є приведення астрономічних архівів в стандарти Міжнародної АВО, а саме з 10м іспанського телескопу та космічної місії INTEGRAL. Велику увагу приділено розробці програмного забезпечення для аналізу даних, порівнянню їх з теоретичними моделями.

Веб-сторінка: >>>


Італійська Віртуальна Обсерваторія.

Проект DRACO (Італійська мережа даних для астрофізичних досліджень і координації з віртуальною обсерваторією) підтримується Італійським фондом фундаментальних досліджень і покликаний забезпечити наукове співтовариство розподіленою багатофункціональною оболонкою, що дозволяє використовувати спеціалізовані вузли (спостережні, обчислювальні, зберігаючі дані та ін.). Перші вузли мережі розташовані в трьох італійських обсерваторіях. Поточними завданнями проекту є: забезпечення доступу до прототипу довгострокового архіву Національного телескопа Галілея, і до т.з. Консультаційної системи каталогів, підтримка взаємодії з іншими постачальниками даних (координована міжнародними зусиллями), забезпечення віддаленого доступу до обробки даних з інструменту VST/OmegaCAM, надання прозорого доступу до спостережних можливостей для моніторингу спостережень.

В рамках проекту планується надання світовій астрономічній спільноті доступу до ряду інших національних архівів даних (включаючи малі архіви і бази даних), інтеграція нових наукових застосувань і методів обробки даних, розповсюдження мережі на інші вузли країни, розробка процедур візуалізації даних, розробка «навчальних машин» програм з використанням елементів штучного інтелекту і генетичних алгоритмів.

Веб-сторінка: >>>


Угорська Віртуальна Обсерваторія.

Метою Угорської вртуальної обсерваторії є координація зусиль угорських дослідників, які працюють над розвитком віртуальної обсерваторії. Основним завданням є надання послуг на основі мережевих технологій астрономічній спільноті по пошуку необхідних даних, конвертації їх в прийнятний формат, первинне обчислення базових фізичних параметрів об’єктів що досліджуются. Угорщина безпосередньо не керує проведенням астрономічних оглядів неба, але декілька угорських дослідників залучені до великих міжнародних проектів. На сайті АВО Угорщини безпосередньо розміщені копії деякої кількості таких проектів, щоб полегшити і прискорити до них доступ місцевим вченим. Один із найбільших астрономічних архівів, SDSS SkyServer. є першим оглядом, який розміщуватиметься на серверах АВО Угорщини. Також планується привести архіви 2MASS, FIRST,INTWFS, IRAS, NVSS, PSCz, ROSAT, 2dF, 2QZ до стандартів Альянсу АВО. В рамках угорського урядового проекту, велику увагу приділено поширенню освіти та популяризації астрономії, пропагуючи як нові наукові відкриття, так і нові обчислювальні технології. .

Веб-сторінка: >>>


Індійська Віртуальна Обсерваторія.

У проекті Індійської віртуальної обсерваторії співпрацюють астрономи з міжуніверситетського центру астрономії та астрофізики та розробники програм з комп'ютерної компанії Persistent Systems Pvt. Ltd. Таким чином, проект АВО Індії є моделлю кооперації між академічними експертами і представниками індустрії в області інформаційних технологій. Продукти, розроблені АВО Індії,вже експлуатуються міжнародним астрономічним співтовариством. Проект частково фінансується Міністерством комунікацій і інформаційних технологій Індії.

Одним з досягнень АВО Індії є участь в розробці т.з. ВО-таблиць. Оскільки віртуальні обсерваторії мають справу з великими об'ємами астрономічних даних, які необхідно передавати через інтернет, виникла необхідність розробити спеціальний формат даних – що базується на XML. Іншими досягненнями АВО є розробка програми для читання широко поширеного в астрономії FITS формату, а також установка дзеркал найважливіших світових баз астрономічних даних. Встановлений також SQL сервер, запущено ряд наукових проектів, що вимагають обробки великої кількості даних.

Веб-сторінка: >>>


Китайська Віртуальна Обсерваторія.

Проект створення Китайської віртуальної обсерваторіїініційований Національною астрономічною обсерваторією Китаю і обсерваторією спектроскопічного телескопа LAMOST (Large Sky Area Multi-Object Fibre Spectroscopic Telescope). Функціонуючи як сполучна ланка між міжнародним Альянсом АВО і китайським астрономічним співтовариством, вона дозволяє астрономам Китаю користуватися останніми досягненнями і відкриттями, а також надає китайські астрономічні ресурси для сумісного використання з колегами у всьому світі. LAMOST в даний час є найзначнішим астрономічним проектом в Китаї: після запуску в 2006 році, цей наземний телескоп здатен отримувати десятки тисяч спектрів за ніч спостережень, відіграючи, таким чином, провідну роль в спектроскопії. В рамках проекту АВО Китаю вирішуються також питання автоматичної обробки великого об'єму спектроскопічних даних.

Веб-сторінка: >>>


Корейська Віртуальна Обсерваторія.

Один із відносно молодих проектів, АВО Південної Кореї, почали розробляти 2003 року в національній Корейській астрономічній обсерваторії. В рамках проекту створюються бази даних, отримані на корейських інструментах: низки оптичних телескопів і радіотелескопів (включно з даними патрулювання навколоземних об'єктів). У АВО будуть включатися також дані, отримані на майбутніх наземних і космічних інструментах Кореї.

Веб-сторінка: >>>


Японська Віртуальна Обсерваторія.

Проект Японської віртуальної обсерваторії розробляється в Національній астрономічній обсерваторії Японії, у розпорядженні якої знаходяться оптичний і інфрачервоний телескоп Subaru та великі радіотелескопи. Спостережні дані (десятки терабайт в рік) архівуються і надаються для загального користування через Інтернет. АВО Японії покликана забезпечити вільний доступ до розподілених баз даних і до різних інструментів аналізу даних, включаючи пошук даних з використанням сучасних ГРІД-технологій. В рамках проекту розроблена т.з. уніфікована мова запитів для доступу до астрономічних баз даних і сконструйований прототип АВО Японії, що ілюструє ефективність цієї мови.

Веб-сторінка: >>>


Російська Віртуальна Обсерваторія.

Наукова Рада з астрономії Російської академії наук в грудні 2001 року схвалила ініціативу зі створення Російської Віртуальної Обсерваторії. Основні завдання АВО Росії: надати російському астрономічному співтовариству зручний і ефективний механізм доступу до зарубіжних джерел даних, об'єднати російські астрономічні інформаційні ресурси як важливий компонент для інтеграції в Альянс АВО, розвивати російські електронні астрономічні освітні ресурси. Перша мета з приведеного списку вирішується, переважно, силами Центру астрономічних даних (ЦАД) Інституту астрономії РАН, де робота в цьому напрямі здійснюється протягом багатьох років. Діяльність ЦАД в цьому напрямку вельми різноманітна: дзеркалювання на сайтах ЦАД ІНАСАН найбільш популярних світових баз астрономічних даних (ADS, VIZIER, INES), забезпечення доступу до офф-лайн астрономічних ресурсів, візуалізація і крос-ідентифікація каталогів, експертний аналіз астрономічних даних та ін.

Внесок ЦАД ІНАСАН в завдання об'єднання Російських астрономічних ресурсів також вельми значна. У Росії існує близько 30 астрономічних інститутів і організацій, багато з яких має в своєму розпорядженні великі архіви даних. Однією з переваг російських астрономічних даних є наявність тривалих рядів спостережень. Крім того, Росія – найпротяжніша за довготою країна світу, розташована на протилежній, щодо більшості крупних світових обсерваторій, стороні земної кулі, що дозволяє астрономам отримувати безперервні ряди спостережень змінних об'єктів. У ЦАД ІНАСАН здійснюється робота зі збору і класифікації ресурсів астрономічної інформації. Одне з завдань в рамках проекту АВО Росії є стандартизація та уніфікація інформації про національні ресурси, їх експертиза і заповнення бази метаданих про російські астрономічні ресурси. Вирішенням інших завдань займаються астрономи Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН і Астрономічного інституту Санкт-Петербурзького державного університету. Іншим аспектом роботи АВО Росії є створення «Системи дистанційного доступу до інформаційних і технічних ресурсівтелескопів БТА і РАТАН-600».

Структурними підрозділами АВО Росії є цільові колективи та робочі групи. Цільові колективи – групи виконавців (лабораторії, відділи, групи співробітників, що належать, як правило, одній організації), що історично склалися і проводять свої дослідження з проблем створення і використання АВО. Цільові колективи (їх шість) беруть участь у вирішенні основних завдань АВО: дані АВО, АВО в освіті, база скляних бібліотек російських астрономічних обсерваторій, доступ до інструментальних ресурсів, технології інформаційної інфраструктури, архіви спостережуваних даних. Робочі групи – добровільні утворення, що об'єднують фахівців різного профілю для опрацьовування конкретних питань, актуальних для того або іншого періоду створення, розвитку і діяльності АВО. На відміну від цільових колективів, робочі групи створюються на деякий фіксований період (наприклад, період дії гранту) і припиняють своє існування, коли поставлене завдання вирішене. Одним із важливих організаційних заходів стало проведення в квітні 2006 року семінару – наради «Віртуальна обсерваторія: наукові проблеми і методи їх вирішення» в Інституті астрономії РАН з метою постановки наукових задач, що потребують застосування засобів АВО, формування співтовариства російських астрономів, які в своїй науковій діяльності використовували б швидко розвиваючі засоби АВО, демонстрація можливостей засобів РВО для підтримки розв’язку задач в розподілених середовищах астрономічних інформаційних ресурсах, а надалі – навчання застосуванню технічних засобів на спеціальних семінарах.

В рамках АВО планується розв'язання багатьох астрономічних задач, зокрема побудова тривимірної карти міжзоряного поглинання в Галактиці Інформація про міжзоряне поглинання може бути отриманаіз сучасних фотометричних оглядів (2MASS, DENIS, USNO, SDSS). Засоби віртуальної обсерваторії дадуть можливість користувачам зробити швидку крос-ідентифікацію об’єктів з різних оглядів, що дозволить отримати фотометричні дані зареєстрованих об’єктів. Розроблювана процедура, оцінює надлишок кольору та обчислює відстань до об’єкту і по цих величинах визначає міжзоряне поглинання. Таким чином можна побудувати 3D карту поглинання в Галактиці. Такий метод перевірено для малої ділянки неба в низьких галактичних довготах. Роботи в цьому напрямку ідуть разом із Національною віртуальною Обсерваторією США.

Веб-сторінка: >>>


Вірменська Віртуальна Обсерваторія.

Основним завдання Вірменської віртуальної обсерваторії є створення та підтримка спектроскопічної бази даних – Першого Цифрового Бюроканського Огляду (ПЦБО), який є основним вкладом Вірменії в Альянс Міжнародних Віртуальних Обсерваторій. АВО Вірменії є проектом Бюроканської Астрофізичної Обсерваторії. Головна ціль – створення сучасної системи для архівування спектроскопічних даних, їх пошуку, отримання, редукції, використання та публікації.Метою віртуальної обсерваторії є також комбінування даних ПЦБО з іншими низькодисперсними спектроскопічними базами даних, що дасть можливість первинно класифікувати об’єкти до 18 зоряної величини для подальшого їх вивчення, проводити швидку ідентифікацію оптичних, радіо, інфрачервоних та рентгенівських джерел. Бази даних через користувацький інтерфейс об’єднана з іншими доступними базами данихчерез Інтернет засобами Альянсу АВО. Окрім ПЦБО, в завдання АВО Вірменії входить створення Другого Цифрового Бюроканського Огляду, Бюроканського фотографічного архіву та архіву результатів спостережень 2.6м телескопу. В рамках АВО Бюраканська Обсерваторія тісно співпрацює з Інститутом Інформаційних Технологій Вірменської академії наук, який розробляє програмне забезпечення для АВО згідно стандартів МАВО.

Веб-сторінка: >>>


Болгарська віртуальна обсерваторія.

Астрономічна спільнота Болгарії, так само, як і України, поступово наблизилася до створення національної астрономічної віртуальної обсерваторії і входження до міжнародного Альянсу АВО. Зокремав Болгарії зараз проводиться робота по створенню національної астрономічної віртуальної обсерваторії. Болгарські астрономи мають великий досвід по створенню світової бази даних ширококутних астрономічних скляних архівів яка також інстальована в Центрі даних в Страсбурзі, і зараз охоплює біля 530 000 платівок з 119 світових архівів. Це складає 25% всіх відомих платівок, отриманих для ширококутних спостережень.

 © Main Astronomical Observatory NAS of Ukraine